- обручення
- -я, с.Шлюбний обряд, під час якого молоді обмінюються обручками.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
обручення
Смотреть что такое "обручення" в других словарях:
обручення — див. заручення … Словник церковно-обрядової термінології
обручення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
обручальний — а, е. Стос. до обручення; пов язаний з обрядом обручення … Український тлумачний словник
заручини — і заручення, обручення Обрядова частина Таїнства Шлюбу, під час якої наречених благословляють освяченими вінчальними перснями й накладають їх їм на правиці … Словник церковно-обрядової термінології
